Саме рівненську модель роботи зі створення Центру громадського здоров’я профільне міністерство визнало взірцем для всієї держави. З ініціаторкою створення Центру громадського здоров’я на Рівненщині Оленою ГАНДЗЮК ми поспілкувались про майбутнє цього надзвичайно важливого напрямку медичної реформи.
Рішення про створення обласного центру громадського здоров’я Рівненська обласна рада ухвалила у червні минулого року. Функціонуватиме він на базі трьох обласних комунальних закладів – центру здоров’я, центру медичної статистики та центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Керівник останнього, Олена Гандзюк, і виступає ініціатором створення центру громадського здоров’я. А очолюваний нею центр СНІДу діє вже зараз як мікромодель майбутньої структури – його напрацювання мають спроектувати на весь новий напрямок.
– Ми гарно почали: сесія ухвалила рішення, є розуміння важливості цієї справи з боку обласного керівництва, – каже Олена Гандзюк. – На сьогоднішній день вступили в дію нормативні акти, які дають можливість функціонувати лікувальним закладам автономно,та більш незалежно. Зокрема, у формі Некомерційного комунального підприємства. Цим і пояснюється тривалий проміжок часу, між рішенням сесії та початком реструктуризації. Адже ми прагнемо використати наявні можливості – людські та інтелектуальні – обласного центру здоров’я і центру медичної статистики, які, разом із центром СНІДу, стануть складовими майбутнього закладу.
Формувати в людей мотивацію бути здоровим – ось що стане одним із ключових завдань системи громадського здоров’я, яка створюється нині в Україні. Важливість цієї роботи Олена Василівна ілюструє простими, але промовистими побутовими прикладами:
– Населення в основному звертається до лікарів після того, як щось трапилося, а щоб не трапилося – такі звернення майже відсутні. Наприклад, кожна жінка після 40 років повинна щороку проходити профілактичне обстеження для профілактики раку молочної залози. У 95% випадків рак грудей на ранніх стадіях виліковується. Чому смертність від онкозахворювань у світі набагато менша, ніж у нас? Тому що працює рання діагностика. А ми чекаємо болю, чекаємо появи симптомів хвороби, щоб прийти до лікаря. На дієту сідаємо, коли надлишкова вага, Обмежуємо себе в шкідливих звичках, коли з’являються проблеми з тиском. Замислюємося над необхідністю фізичних вправ, коли болить спина. І таких прикладів можна навести безліч.
– Так само, якщо ми не розвинемо у людей особистої мотивації до профілактики інфекційних захворювань, жодна каральна система цього не змінить. Якщо нянечка в дитсадку не митиме руки – самі по собі рейди контролюючих органів до закладів, де виявили кишкову паличку, на ситуацію кардинально не вплинуть. Що стосується вакцинації, необхідно поєднувати розуміння кожним, що крім особистого захисту є ще відповідальність перед суспільством за недопущення поширення інфекційних хвороб.
Перехід від карально-наказової боротьби з хворобами на формування особистої мотивації людей слідкувати за власним здоров’ям і дотримуватись елементарних норм гігієни, безпеки, здорового способу життя – ось що вважає Олена Гандзюк надзвичайно важливим на сьогодні.
– Зараз в Україні система охорони здоров’я практично ігнорує потреби здорового населення, тобто відсутня профілактика, – пояснює Олена Гандзюк. – Хоча загальновідомо, що профілактика хвороб – дешевша за їх лікування. Нині наша медицина, на жаль, переважно лише лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб. При цьому, звісно, профілактику потрібно осучаснювати – не просто проводити лекції або поширити листівки “для галочки”, аби прозвітуватись про охоплення якнайбільшої кількості населення. Є сучасні тренінгові програми, є інструменти зворотного зв’язку – тобто нині є достатньо розробок, зокрема, міжнародних, які сприяють доступному та ефективному проведенню профілактичної роботи серед різних груп населення. Якщо звертатись до населення доступною мовою та за допомогою сучасних інформаційних технологій – це буде сприйматися.
Щоб система громадського здоров’я запрацювала на повну, потрібно буде не рік і не два. “Це не сприйметься за перших півроку і за рік, – відверто говорить Олена Гандзюк. – Але за 5 років – сприйметься. А за 10 – матимемо результат”. Саме сьогодні й закладаються основи такої роботи на перспективу – роботи, де Рівненщина – в числі лідерів у масштабах держави, а Олена Гандзюк як дипломований фахівець у сфері громадського здоров’я – в авангарді суспільно важливих змін.